Я + тишина + ветер + собеседник/соперник
Це така війна: без оголених мечів
На відстані наших рук
Ми не ховаємо в полах отруєних ножів
Наші без кровні бої.
Це така війна: тонути в твоїх очах
З мовчазних вуст красти твої сни,
Не видавши себе ні в русі, ні в словах
Ти знаєш всі рани на мені.
Це така війна: ділити самотності хліб
В мерехтливій пустелі днів
Ми з перших поглядів почали цей турнір:
Хто далі пройде по межі.
Це така війна: між смертю і життям
За ким кривавіший шлейф.
Ти – шепіт вогню між дубовим гіллям
Я – вихор води.
Це така війна: ти йдеш по воді,
Ти тонеш, та ти ж давно звик
Ти на сходинку вищій, ти виграв двобій
Я готуюсь до сходу в вогні.
Це така війна: йти крізь себе
Крушити собор до руїн
Вкотре, мов вперше, латати серця
Коваті храм із душі.